Ikea-DIY: Горде почуття облаштувати своi чотири стiни своiми двома руками

Created by Анна Травкіна |

Історія про один переїзд, який трапився під час карантину.

Карантин та хештег „ЗалишаюсяВдома“ поставили насамперед переді мною питання: ну і як я маю з цим впоратись? Я щойно переїхала у нову квартиру, замовила в Ікеї меблі, між іншим і ліжко, і з нетерпінням чекала на друзів, які мене запевнили: „Разом ми все зберемо!“ Але тепер було ясно, що про „разом“ найближчим часом можна було геть забути.

Отже, я розпакувала своє майбутнє ліжко та зазирнула в інструкцію. Там були дві картинки: одна зображала щасливу людинку, якій, без сумнівів, все вдалося, інша — надзвичайно сумну людинку, яка все зіпсувала. Для мене це було неабияким попередженням: все може закінчитися добре або не дуже. ☺☻

Моє ліжко мало складатися з двох обрешіток, рамки з ніжками та матраца. На мій подив, інструкція була досить зрозумілою, і для успішного збирання ліжка мені потрібно було оволодіти лише двома навичками. Першій — однаково добре працювати лівою та правою руками (з цим в мене не мало бути проблем, оскільки я завжди собі сама малюю нігті обома руками). Другій — задіяти багато фантазії, аби самостійно зробити те, що, згідно інструкції, мали зробити два чоловіка.

Це було відчуття глибокого задоволення, коли я поклала матрац на обидві обрешітки (які я власноруч зібрала) на рамку ліжка (яку я теж власноруч зібрала). Я застелила ліжко свіжою білизною, сфотографувала та гордо відправила фото всім у WhatsApp. 

Моя мати була в шоці. Вона відразу зателефонувала і похвалила за те, що я не тільки зрозуміла вказівки, але і що наважилася та все це зробила. Після телефонної розмови з мамою я не тільки неймовірно собою пишалася, але й почувалася трохи розгубленою. Моя мати ніколи не хвалила мене за якісь проміжні успіхи, за винятком, коли я закінчила з відзнакою університет в Німеччині.

Справа в тому, що в розумінні багатьох розумних жінок, які живуть „трошки“ східніше Німеччини, гендерний розподіл ролей ще й досі є дуже чітким. Само собою зрозуміло, що жінка має бути розумною, про що має свідчити її диплом. Також вона мусить заробляти гроші та купувати за ці гроші собі ліжка. Це також очевидно, що жінка має із задоволенням багато готувати. На жаль, все це вона має вміти лише для того, аби отримати більше шансів роздобути „справжнього“ чоловіка, який має бути сильним, щоб збирати їй ліжка.

Насправді, мені знадобилося трохи часу, щоб подолати наслідки мого патріархального виховання та забути речення, яке я найчастіше чула в дитинстві та підлітковому віці: „Анна, ти ж дівчина!“ Якби 31-річна я могла б дати поради собі вісімнадцятирічній, я б сказала: „Важливо вміти висловлюватись так, як вважаєш за потрібне. Важливо вміти пити. Важливо вміти користуватися дриллю та не боятися збирати меблі з Ікеї. Тому що це така насолода облаштовувати власноруч свою квартиру, особливо коли не можеш вийти з дому.

Back
Ілюстраторка Катерина Дорохова
Ілюстраторка Катерина Дорохова