iлюстрацiя: мистецтво за межами мови

Created by Kseniya Fuchs |

У січні 2021-го знову відбувся європейський конкурс з ілюстрації iJungle Illustration Awards, на якому українські ілюстраторки Альона Шостко та Анна Іваненко отримали золото у категоріях „Книжкова ілюстрація“ та „Комерція“.

А в рамках тогорічного Франкфуртського книжкового ярмарку, який відбувся через пандемію в онлайн форматі, Український інститут організував для художників-ілюстраторів програму майстер-класів, щоб більше занурити їх у міжнародний контекст. Адже українська ілюстрація впевнено набирає оберти та нарешті почала звертати на себе увагу світової спільноти. Неабиякий підйом української сучасної літератури створив підстави для розвитку інших галузей життя та творчості: і однією з таких галузей стала ілюстрація.

Як форма мистецтва, ілюстрація пов’язує людей незалежно від віку чи місця народження. Вона виходить за межі мови, створюючи образи, зрозумілі практично кожному, і виконує так звану функцію медіатора між масовим споживачем та високим мистецтвом. Українські ілюстратори активно будують мости своїм ремеслом між споживачами, читачами та видавцями в усьому світі, звертаючи увагу на глобальні проблеми та тенденції.

„Сучасні українські ілюстратори нічим не відстають від ілюстраторів інших країн Європи, вони багато вчаться, готові до експериментів та викликів, подорожують, знайомляться, розвиваються. Якщо порівнювати роботи сучасних українських ілюстраторів та закордонних, наші нічим не уступають. Вони можуть творити як в кислотних кольорах, так і в пастельних, вміють працювати з образами та персонажами, глибоко відчувають сюжети”,

— розповідає Gelblau головна редакторка артвидавництва „Чорні вівці“ Христя Венгринюк. Ще одним підтвердженням цьому є щорічна присутність українських видань у каталозі найкращих книжок із понад 40 країн світу „The White Ravens“ (“Білі круки“), який укладає Міжнародна бібліотека для дітей та юнацтва (The International Youth Library) у Мюнхені. У 2020-му році у цей каталог потрапили фантастичний роман для підлітків Володимира Арєнєва „Сапієнси“ з ілюстраціями Ліни Квітки та весела книжка-картинка Галини Малюк „Піратський маршрут“ з ілюстраціями Грасі Олійко.

За словами відомої української дизайнерки, художниці та ілюстраторки Гриці Ерде (див. Gelblau #14), поняття національної ілюстрації з кожним роком все більше розмивається:

„Якщо ще 30 років тому, наприклад, польська графіка дуже якісно відрізнялась від країн-сусідів, то тепер походження ілюстраторів має дуже відносне значення“.

Зовсім інша справа — українські споживачі, які „не готові купувати «іншу», екстравагантнішу чи то пак маргінальну літературу. Тому ми мусимо творити для покупця, і хоча наші ілюстрації яскраві та позитивні, але загалом відстають від сучасних тенденцій“, — зауважує Христя Венгринюк.

Коли йдеться про ілюстрацію, важливо також розуміти, що комерційний ілюстратор — це не вільний художник, а фахівець, який має чітко розуміти свою цільову авдиторію, бачення замовників, кінцевий результат роботи, не втрачаючи при цьому свій власний стиль.

„Ілюстрація — це не картина, — говорить Христя, — на жаль, дуже багато митців вважають, що можуть ілюструвати книжки бувши художниками, але це зовсім-зовсім інше. Коли я обираю ілюстраторів для “Чорних Вівець”, я не розглядаю віджиті радянські стилі й, мушу зізнатися, все більше схиляюся до графічної ілюстрації, а не створеної від руки”.

Сьогодні для того, щоб стати ілюстратором, не завжди обов’язково вчитися на подібній спеціальності у вищому навчальному закладі, адже художню освіту за специфічними напрямками можна отримати й онлайн.

„Якщо потрібна академічна освіта, базові знання композиції, кольору, анатомії — такі речі можна здобути фактично всюди в мистецьких закладах на бакалавраті. У Харкові, Львові, Києві, та й у Коломиї є вищі навчальні заклади за напрямками «Графічний дизайн» та «Ілюстрація». У мене особисто бакалавр дизайну інтер’єру неіснуючої вже приватної академії, а декілька років назад я вступила на магістратуру до Друкарської академії у Львові, і також з різних причин досі не захистилась. Тому ступінь важливості диплому для кожного є особистим — я, можна сказати, взагалі не маю ніякої визнаної освіти, та мені це не заважало з двадцяти років брати участь в міжнародних та українських виставках та працювати з клієнтами зі всього світу. Знання мови в цьому контексті є важливішим — я вільно володію англійською, німецькою та польською мовами”,

— розповідає Гриця Ерде. А на думку іншої української ілюстраторки Євгенії Гайдамаки, державні університети зовсім не вчать працювати комерційним художником. Зовсім інша справа — приватні школи, які працюють за іншою схемою: запрошують молодих спеціалістів для того, щоб концентруватись на тенденціях ринку прямо зараз.

Отже, для, щоб сьогодні бути успішним ілюстратором, однієї академічної освіти недостатньо.

„Конкурентоспроможність часто окрім таланту та красивих картинок в портфоліо означає вільне володіння іноземними мовами та вміння бути самому собі менеджером. Потрібні щоденна робота над своїм стилем, комунікацією, піаром, та вмінням знаходити й приваблювати клієнтів“,

— ділиться своїми думками з Gel[:b]lau Гриця Ерде. Схожої думки й Євгенія Гайдамака:

„Міжнародний ринок ілюстрації відкритий для кожного, хто готовий вийти за рамки внутрішнього ринку. Головне бути в курсі тенденції та очікувань клієнтів. Принцип роботи усюди однаковий. Потрібно вчити англійську для комфортного спілкування, займатись селф-промо, працювати зі своїм портфоліо і бути активними. Ринок ілюстрації не обмежується кордонами, тому для тих, хто хоче працювати на міжнародному ринку, я раджу почати діяти самим, складати список клієнтів і артдиректорів, і потроху налагоджувати контакти“.

Тим часом у Національній бібліотеці для дітей та юнацтва Кореї в Сеулі триває виставка Ukrainian Illustration Garden, куратором якої став клуб ілюстраторів Pictoric разом з посольством України в Республіці Корея. Учасниками виставки стали десятки українських ілюстраторів, і це далеко не перша міжнародна експозиція, якою опікувався Pictoric. Схожі виставки вже відбулися в Німеччині, на німецько-українських зустрічах молоді Meet UP!, в Португалії в рамках програми Tandem Ukraine, а також у Польщі, Франції, Грузії та ін. Таким чином ілюстрація та графічний дизайн постають потужними інструментами формування іміджу України на міжнародному рівні та в котрий раз доводять, що культура та креативні індустрії відкривають нові можливості та пропонують нові українські контексти для світової спільноти.

Back
Illustration: Kateryna Dorokhova
Illustration: Kateryna Dorokhova
Illustration: Kateryna Dorokhova
Illustration: Kateryna Dorokhova