Вікторія Гусарова: орнітологія як поклик серця

Created by Вероніка Бардовськіх |

Понад сім років Вікторія Гусарова вивчає рідкісну на території України справу. Основи медицини, мікробіологію, а головне — орнітологію, — все для того, аби допомагати птахам знову вільно пірнати у безмежні простори неба. Через її руки пройшло десятки видів, починаючи з найменшого птаха Європи — золотомушки жовточубої, закінчуючи лебедями.

 

Також Вікторія виготовляє натуральну косметику. Більшу частину коштів з продажів вона витрачає на допомогу птахам. Приходить на поміч людям з усіх куточків планети, які бажають врятувати птахів, бо для неї немає більшого щастя, ніж ще одне врятоване пташине життя. Своєю наполегливою працею та жагою до знань, Вікторія доводить, щоб добре робити справу, зовсім не обов’язково мати диплом про вищу освіту.

"Змалечку я обожнювала тварин, завжди хотіла їх вивчати та допомагати у разі потреби. З трьох років мріяла, що обов’язково стану ветеринаркою. Коли подорослішала, мрію не загубила, проте з певних обставин, я не змогла вчитися за омріяним фахом. Добре, що живу в еру інтернету, адже це дає змогу займатися самоосвітою. Нині є доступ до електронної літератури з усіх точок світу. Можна спілкуватися з ветеринарами, представниками різноманітних організацій і центрів реабілітації в мережі; купувати освітні курси та вебінари, де я власне і черпаю знання. І звичайно ж, без практики — нікуди!" — розповідає волонтерка.

Перший птах, якого Вікторія вилікувала — сизий голуб, якого назвала Степаном.

"Сім років тому у коробці під під’їздом я знайшла виснаженого птаха. Кілька тижнів я завзято боролася за його життя. Завдяки голубу дізналася, що профільних лікарів в країні гостро бракує, а лікувати птахів ой як непросто. Проте вдалося знайти волонтерів та лікарів, які до помогли розібратися у ситуації зі Степаном," — зазначає Вікторія.

Зоозахисниця наголошує, що в Україні ветеринар-орнітолог — рідкісна професія, яка вимагає великого багажу знань, часу та фінансів проти зовсім невеликих шансів, що птах виживе.

"У кожного птаха специфічні захворювання, догляд і харчування. Висока смертність птахів через особливості фізіології. Не всі готові до цього. У нас є кілька досить великих центрів реабілітації. Один із таких у Галицькому національному природному парку. Але „притулки“, у більшості випадків, — прості волонтери, які своїм коштом та за благодійні пожертви допомагають птахам," — розповідає про особливості справи волонтерка-орнітологиня.

Вікторія зізнається, що птахи підкорили її своєю різноманітністю, фізіологічними особливостями. Кожна наступна зустріч з птахами — нові знання та враження. Після першої перемоги вона почала заглиблюватися в тему орнітології та медицини, спостерігати за поведінкою птахів у дикій природі. Нині волонтерка доглядає у себе вдома декілька птахів кардинально різних за потребами.

Голуби — Степан і Веня. Перший потрапив до волонтерки з рахітом, а другий птах з повним букетом хвороб, більшість з яких перейшли у хронічну форму. Пернаті потребують регулярного медичного контролю. Плиска Чікі потрапив у турботливі руки Вікторії ще пташенятком. Він рано зостався без батьків, самостійно ще не міг годуватися. Дівчина дбайливо виростила птаха. За часи спілкування він став зовсім ручним. Галка Діна надійшла до спеціалістки з переломом ключиці, чиж Чежка — з відкритим переломом крила, а плиска Кнопа — з подвійним відкритим переломом крила. Зламані кістки птахів нерівно зрослися, що позначилося на якості польоту. А неповноцінний політ — вірна смерть на волі в перші ж дні. Канюка Бориса привезли до Вікторії знайомі волонтери, у нього було сильне виснаження, старий криво зрощений перелом лапи, черепно-мозкова травма. Жодного здорового органу. Шанси вижити були низькими. Але через півроку інтенсивного лікування, він почав приходити у належний стан.

"Мій дім — не притулок. Я звичайна людина, яка опікує диких птахів, бо з різних причин вони не можуть повернутися „назад у небо“. Вони — не лагідні котики. Птахи іноді агресивні, всюди паскудять, руйнують все на своєму шляху. Постійне прибирання стало невіддільною частиною життя. Тим паче, що птахам необхідно багато простору для польотів, тому вся моя оселя облаштована для їх зручного розташування. Варто брати до уваги й харчування птахів. Не кожен може обробляти мишей, займатися розведенням комах. Але мені все це в радість. Задоволені птахи — задоволена і я," — розповідає Вікторія про складнощі догляду за птахами в людській оселі.

Якщо птах здоровий, він повинен жити на волі. Вилікуваних пернатих потрібно реабілітувати назад в природу за допомогою фахівців.

Вікторія робить дописи у соціальних мережах про лікування та догляд за пернатими. Допомагає людям, які знайшли птахів та хочуть їх якісно вилікувати.

"Люди регулярно звертаються за допомогою. Пишуть не тільки з країн колишнього СНД, а й з Ізраїлю, Польщі, Німеччини, навіть з Африки."

У вільні години Вікторія виготовляє екологічну косметику, яка рятує не тільки шкіру, а й життя птахів.

"Я просто почала робити косметику для себе, а потім зрозуміла що хочу цим поділитися, адже засоби виходять ефективними, без шкоди навколишньому середовищу. До того ж це допомагає мені заробити на ліки, медичне обстеження та утримання птахів. Їх нагляд та луківання потребують немалих фінансів".

Птахи — велика ланка екосистеми. Хижі птахи знищують величезна кількість гризунів, які завдають вагомої шкоди врожаю і є переносниками великої кількості важких захворювань. Усі воронові та комахоїдні птахи (горобці, синиці, ластівки тощо) знищують комах, які також завдають шкоди врожаю.

Історичний приклад. Наприкінці 50-х у Китаї знищили більшу частину горобців, бо вважали їх загрозою для сільського господарства. Це була фатальна помилка. Швидко прийшла навала сарани та гусені, які знищили левову частку врожаю. Через нестачу їжі загинуло близько 30 млн осіб. Гіркий досвід допоміг усвідомити нації свою помилку, і вже потім, зі всього світу до країни почали звозити тисячі горобців.

"Нині птахи — маркери екологічних змін у навколишньому середовищі. Їх облік допомагає дізнатися наскільки здорова екосистема в цілому. Також оцінка чисельності птахів необхідна для розвитку стратегій охорони тих чи інших видів. А моніторинг маршрутів міграції птахів вкрай важливий для авіації, щоб запобігти зіткненню літаків з птахами," — розповідає Вікторія Гусарова.

Волонтерка намагається не залишити без уваги жодного птаха, особливо коли їхня поведінка стає нетиповою і вони без страху починають контактувати з людьми.

"Нещодавно мене та кілька інших волонтерів викликали на порятунок лелеки, яка прилетіла до торгівельного центру. Ми намагалися загнати птаха до стіни й там зловити. Проте люди не розуміли цього, просили не чіпати його, адже вони чекають на службу порятунку птахів. Яке ж було здивування, коли виявилось, що ми ті, хто повинен приїхати на допомогу лелеці. Мабуть, люди очікували екіпаж рятувальників, як показують на ТБ каналі Animal Planet, а приїхала звичайні люди," — розповідає зоозахисниця.

Вдома Вікторія оглянула птаха. За її словами, раніше лелека жила у людей, бо мала старий зрощений перелом лапи. У природі з такою травмою птах ймовірно б не вижив. Кілька днів він перебував під наглядом, а далі відправився в Галицький центр реабілітації диких тварин, де мешкає з родичами й нині.

"У спекотний сезон пташенят (весна-літо) щодня приймаю 20-30 звернень. Свого часу я реанімувала золотомушку жовточубу — пташку вагою у п’ять грамів. Відкрити дзьобика аби примусово його нагодувати, розрахувати дозування ліків — нелегке завдання! Але цей птах одужав та повернувся на волю," — ділиться спогадами волонтерка-орнітологиня.

Важливо: якщо Ви знайшли птаха і хочете допомогти: садіть його в коробку на серветки та шукайте волонтерів, реабілітаційні центри диких тварин, ветлікарів, які працюють саме з птахами. Вони зможуть порадити, що робити далі. Пам'ятайте, без достат-нього досвіду, легко нашкодити!

Back
Вікторія Гусарова, 27 років. Волонтерка з порятунку диких птахів. Бьордвочер (від англ „bird“ птаха та „watch“ дивитися). Майстриня з виготовлення натуральної косметики та свічок.
Канюк Борис
Голуб Степан
Ластівка
Золотомушка
Instagram: @witch_of_mountain_winds