Ехо цих днів

Ідея проєкту „Ехо цих днів‟, інтерактивної інсталяції від InterAKT з пальмами від Софії Саджаков, аудіо історіями Ксенії Фукс у музичному супроводі Олександра Чорного та фотографій п’яти українських фотографів Сергія Коровайного, Іви Сідач, Оксани Парафенюк, Аліни Смутко та Марини Бродовської, народилася ще в серпні 2022 після шоку від повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Після безлічі годин приватних телефонних дзвінків і пошуків житла для біженців, які прибували до Штутгарта, виникла потреба знайти художню форму для відображення долі цих людей. Проте ми не хотіли дослівно розповідати про жахіття війни та руйнувань, про які тоді ще активно говорили в медіях. Ми прагнули показати те, що лишалося невисловленим і непочутим — підсвідомий емоційний стан та питання перспективи. І що може бути кращим інструментом для цього, ніж звернення до власної історії Штутгарта? Саме для цього ми вирушили до архівів у пошуках контексту для нашої роботи.

Історія парку Університету Штутгарта виявилася доволі захопливою. До Другої світової війни цей парк був місцем збору місцевого бомонду. Люди прогулювались, показували свої найкращі вбрання та знайомилися. Вздовж вулиці розташовувався ресторан на декілька сотень осіб, а навпроти нього – музичний павільйон, де в сезон щовечора звучали різноманітні концерти. Між цими будівлями височів кіоск з екзотичними пальмами, які приваблювали людей з усього Штутгарта, навіть якщо за вхід потрібно було платити. Але війна змінила все. В церкві поблизу парку (Garnisonskirche) відкрили військовий шпиталь, а парк, розташований біля заводу Bosch, що виготовляв амуніцію, став мішенню бомбардувань. Зелений простір, серце міста, був майже повністю зруйнований. Лише один кіоск вижив.