Ментальне здоров’я українців в контексті першої річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну

Я пишу ці рядки напередодні першої річниці вторгнення рф в Україну. Моторошно пригадувати ранок 24.02.2022. Моторошно усвідомлювати як довго вже триває війна та які втрати вона несе з собою. Моторошно розуміти, що війна триватиме далі. Моторошно, але можливо. Українці сильні, це правда. Витривалі, міцні, незламні. Проте ця сила дається дорогою ціною – і тому зараз так важливо говорити не лише про силу тут і тепер, а й про те, як зберегти цей ресурс надалі і трансформувати травматичний досвід у ріст.

Людство травмує себе з жахливою циклічністю та систематичністю. Країна країну, спільнота спільноту, людина людину. Це наче невіддільна частина історії людства. Немов кожному наступному поколінню потрібно злити обʼєм агресії, що накопичився з часом. Після жахіть Другої світової, Голокосту, Хіросіми та Нагасакі (і все це протягом 12 років, з 1933 по 1945 включно) очікуваним, гуманним та єдино правильним видавалось саме те гасло – «Більше ніколи!». Але реальність доводить, що доки для однієї частини людства такі події та їх наслідки є неприйнятними та погрозливими, для інших вони слугують джерелом перверсивного натхнення, що згодом переростає у нову війну, руйнування або соціальну девіацію.

Для Фройда та його послідовників тут усе зрозуміло: відсутність можливості (та сенсу) у таких людей справлятись зі своїми імпульсами до руйнації та потягом до смерті пояснює термін «танатос», що охоплює поняття мортідо (потяг до самознищення) та деструдо (потяг до агресії та вбивства інших). Втім, на противагу таким імпульсам у складні часи активуються сили лібідо – креативна енергія, що спрямована на творення, задоволення, продовження життя (так-так, поняття лібідо значно ширше).

У міфологічному контексті, у контексті казок, що їх нам розповідали у дитинстві, – це сили добра і зла, але у дорослому житті вони знаходяться не десь там зовні, серед чаклунів чи богів Олімпу, а всередині самої людини. Тож якщо людство травмує себе систематично, а сили добра та зла знаходяться всередині самої людини, як можна рухатись вперед та рости після травматичного досвіду?