Прикрашати собою світ

Так, перші пів року я працювала сама і почувалася досить комфортно. Але, як підприємець, розуміла, що приносити користь має кожен куточок салону. До того ж велику цінність має час, тож буде зручно, якщо клієнтка отримає максимум послуг за візит в одному місці. Тому планувала також і послуги манікюру й педикюру. А в лютому сталося вторгнення і перші тижні проходили в такому сумбурі, як, напевно, у кожного українця: коли не знаєш, як жити далі й чим допомогти. В Німеччину вимушено переїздили українки, і у квітні мені почали писати дівчата, які шукали роботу. Так і пішло. Мені хотілося допомогти нашим жінкам знайти себе. Я переїжджала у Німеччину з власної волі й все одно звикнути у новій країні було непросто. А тут я бачила жінок, деякі з яких ніколи не були за кордоном, і для яких це було ще більшим стресом. Хотілося зробити такий куточок українського, щоб і українки могли прийти до нас і відчути себе трохи як вдома, і майстрині відчували себе впевнено у спілкуванні. Зараз в салоні працюють чотири українки.

У вас був великий конкурс серед кандидаток? Як обирали колег?

Все відбувалося за інтуїцією. Я вірю в те, що нас оточують люди, схожі на нас самих. У кожної з нас свій характер, якісь майстрині до переїзду самі були власницями студій – це дуже непросто прийняти, що тепер знову доводиться працювати на когось. Але так склалося, і зі своєї сторони я створюю на роботі атмосферу дружніх стосунків та злагоди.

Бути власницею бізнесу по-німецьки по-іншому, ніж в Україні?

Займаючись підприємництвом будь-де, ми повинні віддавати цьому багато часу. Так, я люблю встати пізно, але щодня маю список справ: зробити закупи, проконтролювати щось. Намагаюся максимально автоматизувати процеси, наприклад, запис на процедуру, що в Україні є давно звичною справою, а в Німеччині поки що – ні. Звіти в податкову інспекцію складає та подає податковий консультант – Steuerberater, хоча, можливо цю процедуру так само можна буде згодом автоматизувати.

Вечори проводжу вдома, якщо затримуюся на роботі, чоловік чудово дає собі раду сам на кухні. Мені подобається, що у нас такі партнерські стосунки й немає розділення, хто що „має“ зробити. Він дуже пишається мною!

А ще я постійно навчаюся, хоча вже, здається, знаю про все у своїй сфері. Тож раджу усім, хто задумається про власну справу в Німеччині, не боятися робити перші кроки, впевнено справлятися із труднощами, постійно розвиватися і вірити у власний успіх!